Чому дитина не хоче вчитися
Чимало батьків неодноразово стикались з небажанням дітей виконувати домашні завдання і відвідувати школу. Перш за все потрібно з'ясувати в чому ж заключається небажання вчитися.
"Здатний, але ледачий". Така дитина йде в школу з надією знайти там безліч нового і цікавого. Насправді ж з'ясовується, що школа доволі нудне місце, де доводиться робити багато нецікавих речей: вчитися читати і писати, розв'язувати приклади і задачі. Не треба боротися з лінню за допомогою ременя, позбавлення прогулянок і інших каральних заходів. Також, не варто виховувати дитину, постійно нагадуючи їй про навчання. В іншому випадку, небажання вчитися може перерости в огиду до школи і праці взагалі, а також до вас особисто.
Гіповітаміноз, втома, перевтома або стрес також можуть стати причиною неуспішності в школі. Важливий розпорядок дня. Засинати і прокидатися дитина повинна приблизно в один і той же час. Невеликі поблажки у вигляді зайвої годинки для гри — тільки у вихідні. По тому ж правилу має бути організоване харчування, відпочинок, навчання. Правильний розпорядок дня не тільки благополучно впливає на самопочуття, а й привчає дитину до дисципліни.
Конфлікти з педагогом. Багатьом батькам простіше ігнорувати почуття дитини, автоматично стаючи на захист репутації вчителя. Інші, навпаки, погоджуються з думкою дитини, дозволяючи їй негативно відгукуватися про старших. Останнє допускати категорично не можна, оскільки вчитель має бути авторитетом для школяра, в зворотному випадку, дитина буде вважати, що все, про що розповідає вчитель — не важливо і не потрібно. Не потрібно намагатися стати на чийсь бік, важливо справедливо вирішити конфлікт.
"У мене нічого не виходить". Всі діти мають різні інтелектуальні здібності і таланти. Якщо дитя в душі - романтик і мріє стати художником або музикантом, а в реальності йому доводиться ходити в школу з математичним або природничим профілем, нічого чекати від нього завзяття у навчанні. І якщо дитина не хоче вчитися в школі саме з даної причини, це вина батьків, які не розкрили в ньому талант в свій час.
Гіперактивність: чадо відрізняється зайвої енергією, яку йому нікуди дівати. Результат - погана поведінка, зірвані уроки, зіпсовані з вчителем відносини і відсутність сенсу продовжувати навчання в настільки тісних і стиснутих умовах. Спортивні гуртки та секції - ось єдиний порятунок для такої дитини.
А ще, запевніть дитину, що головне - знання, а не оцінки.
Психологи стверджують, що приблизно 30 % дітей, у яких погані оцінки насправді - обдаровані діти. Адже саме неординарним, яскравим особистостям найскладніше пристосуватись до системи, саме вони найкраще вміють визначати для себе головне і не розпорошуються на інше, саме вони найчастіше видаються оточуючим дивними і незрозумілими.
Памятайте, не всі діти можуть бути Ейнштейнами. До речі в історії відомо безліч геніальних "двієчників" : Ісаак Ньютон, Микола Гоголь, Томас Едісон, Білл Гейтс, Уінстон Черчілль.
Усіх цих знаменитостей обєднує те, що вони дуже відрізнялись з-поміж інших учнів, але ніхто з учителів не міг навіть припустити, що це талант, а не дивацтво...
Успіхів Вам і Вашим діточкам.